Іпотечний кредит – іпотека є терміном греко-латинського походження і означає вид застави майна, яке служить забезпеченням виконання основного зобов’язання грошового характеру боржником-заставодавцем перед кредитором-заставодержателем.

 

По об’єкту застави іпотека поділяється на такі категорії: іпотека міських земель, іпотека сільськогосподарських земель, іпотека комерційних категорій нерухомості, іпотека соціально значущих категорій нерухомості (включаючи житло). Те, що використання іпотечного кредитування дійсно вигідно, відомо вже давно. Цей досвід існує у всіх розвинених країнах світу.

 

Іпотечне кредитування включає дві сторони – заставодержателя, або кредитора і заставодавця, або позичальника. Вони укладають договір про іпотеку. У цьому договорі вони вказують суму іпотечного кредиту, описують об’єкт іпотеки, вказують його оціночну вартість. У ньому також позначається час дії договору іпотеки, порядок та строки виплат разом з правами і обов’язками сторін. Договір про іпотеку обов’язково завіряється нотаріусом та реєструється в компетентному державному органі.

Іпотека реєструється реєстратором. Це може бути як окремий орган, так і фізична особа, яка має спеціальні повноваження, приміром, нотаріус. Вони виробляють реєстрацію всіх актів, що стосуються угод з нерухомістю, займаються складанням реальної і персональної картотек, які дають уявлення про реальну картину іпотек та пільг щодо нерухомості.

 

Для отримання повної картини об’єкта застави – конкретної нерухомості (землі, підприємства, будинку), потрібно кадастр, який є картографічним зображенням всій національній території по комунальному принципом, де чітко розмежовані ділянки землі, які перебувають у власності різних власників. Кадастром та службою по його веденню повинен володіти кожен орган місцевої влади. Інформація, яку містить Кадастр, доступна всім зацікавленим особам.


0 коментарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *